Змінюйся або загинь. Як Ребров змушений був розпочати "революційні" зміни у збірній України.
Аналіз кадрових трансформацій у складі збірної України напередодні матчів з Грузією та Чехією - у статті РБК-Україна.
Після невдалого початку в Лізі націй на тренерів "синьо-жовтих" обрушилася хвиля критики. Як оглядачі, так і вболівальники висловили безліч зауважень щодо виступів збірної України. Проте основним каменем спотикання стало питання складу команди.
На матчі проти Албанії та Чехії Ребров запросив кількох ветеранів. І якщо до капітана збірної Андрія Ярмоленка питань було небагато (основний в складі київського "Динамо" зі старту сезону), то до двох інших - значно більше. Сергій Сидорчук у складі "Вестерло" на той час провів "аж" 30 хвилин у чемпіонаті Бельгії, а Тарас Степаненко випав зі стартової обойми донецького "Шахтаря".
Гаразд, останній вийшов в основі проти чехів, коли "динамівець" Володимир Бражко виявився неготовим зіграти два поспіль поєдинки. А от екс-капітан "Динамо" просидів на лаві запасних матч проти албанців, а в заявку на другий взагалі не потрапив і відбув до Бельгії опановувати таку ж роль у клубі. Ярмоленку ж дісталося за невиразну гру.
Таким чином, жовтень став місяцем очікуваних змін для публіки. І зміни справді відбулися! Хоча і не в повному обсязі: Сидорчук взагалі не потрапив до списку викликаних Ребровим, Ярмоленко опинився лише в резерві, а єдиним гравцем на полі старше 30 років залишився Степаненко. Однак, відсутність Ярмоленка викликала безліч чуток, одна з найпесимістичніших з яких свідчила, що ветеран і капітан національної команди дізнався про рішення тренера... з соціальних мереж.
Негативні моменти намагалися згладити позитивними змінами. Дмитро Криськів отримав свій перший виклик до національної збірної України. Хавбек "Шахтаря" став універсальним гравцем у середній лінії команди, об’єднавши в собі характеристики класичних 6-го і 8-го номерів. Проте й тут новаторство не було випадковим; національна команда втратила Олександра Зінченка ("Арсенал") та Руслана Маліновського ("Дженоа") через травми.
Водночас інші новачки були умовними. Оборонець Богдан Михайліченко з житомирського "Полісся", а також його одноклубник Олексій Гуцуляк і ще один вінгер - Олександр Зубков із "Шахтаря" - повернулися до національної команди. Критику ж викликав черговий малозрозумілий аванс Максиму Таловєрову. Він і в складі ЛАСКа з австрійського Лінца далеко не безумовний футболіст основи, і в збірній вперто сидить на лаві запасних.
Вболівальники та аналітики очікували на більш суттєві зміни. Проте, півзахисник англійського "Брентфорда" Єгор Ярмолюк знову відправиться в молодіжний табір, а атакуючий хавбек "Шахтаря" Артем Бондаренко, який активно стартував у сезоні, залишився лише в резерві у Реброва. Також до резервного складу потрапив вінгер Олександр Назаренко з "Полісся".
Можливість для змін виникла з новою серією травм ключових гравців національної збірної України. До лазарету потрапили вінгер іспанської "Жирони" Віктор Циганков, захисник Віталій Миколенко з "Евертона", а також двоє гравців "Динамо" – Олександр Піхальонок і вже згадуваний Бражко. Додатково, з'явилась інформація про те, що Степаненко може бути не готовий до жовтневого циклу.
Ребров спочатку включив до основного складу Ярмоленка та захисника американського клубу "Остін" Сватка. Пізніше "підвищення" отримав і півзахисник "Динамо" Віталій Буяльський, якого вже третій тренер поспіль не може інтегрувати в національну команду. А ось наступний запрошений став справжньою сенсацією - це центрхав "Олександрії" Іван Калюжний.
Для 26-річного гравця "Динамо", який розпочав свою кар'єру на професійному рівні в харківському "Металісті 1925", це перше запрошення до збірної. Ситуація з Калюжним заслуговує на позитивну оцінку. Його включення до національної команди стане яскравим підтвердженням для футболістів з Прем'єр-ліги, які не входять до числа грандів, що старанна праця може призвести до заслуженого визнання.
Якщо розглядати ситуацію з практичної точки зору, то позитивних моментів не так вже й багато. Хавбек був запрошений для термінового підстрахування на даний момент. Проте тренерський штаб збірної, ймовірно, не планує покладатися на нього в довгостроковій перспективі, тому було б доцільніше викликати іншого гравця. Наприклад, Ярмолюк фактично не має завдань у молодіжній збірній України. Команда Унаї Мельгоси вже забезпечила собі вихід на Євро-2025, і тому могла б обійтися без легіонера.
Гравцеві "Брентфорда" лише 20 років, але він вже став важливою частиною команди під керівництвом Томаса Франка, зігравши 31 матч в англійській Прем'єр-лізі. Не так багато більш досвідчених футболістів у національній збірній можуть похвалитися подібним досягненням. Хоча в його грі ще є недоліки, цей молодий хавбек має потенціал стати основою збірної у найближчому майбутньому. Ідеальний час для експериментів з молодими талантами — адже Ліга націй зайняла місце традиційних товариських матчів.
Калюжний та Ярмолюк не є конкурентами. Перший, ймовірно, стане прямим аналогом Бражка та Степаненка, які залишаються провідними "шістками" в українському футболі. На Заході ж такий тип півзахисника поступово зникає. Знайти когось на зразок Томаса Гравесена в провідних європейських командах стає дедалі складніше. Проблеми зі здоров'ям обох гравців виглядали як слушна можливість спробувати нові варіанти в центрі поля.
Принаймні так намагається з різним рівнем успішності робити "Шахтар". Керманич "гірників" Маріно Пушіч, зважаючи на вік Степаненка, почав ставити на "легкомоторний" центр поля з Криськівим, Бондаренком і головним активом команди - Георгієм Судаковим. Замість останнього якраз і можна було би спробувати Ярмолюка. На відміну від зірки "Шахтаря" і "динамівця" Миколи Шапаренка він - інсайд іншої породи. Якщо обидва представники УПЛ віддають перевагу опускатися "вниз" за м'ячем, то Ярмолюк навпаки, вривається "вгору", шукаючи простір в обороні суперника.
Отже, поява молодого хавбека "Брентфорда" у національній збірній могла б стати справжнім проривом. Натомість, уболівальникам представили лише часткові зміни. Якщо ж уважніше вивчити список викликаних гравців, стає очевидним, що всі ці нововведення виглядають як ілюзія. Безсумнівно, Ребров коригує склад команди, але, схоже, не має наміру змінювати стиль гри збірної України...
