Журналіст ICTV: Ломаченко проявив неймовірну відвагу на початку конфлікту.
Андрій Ковальський переконаний, що Василь ще не готовий "завершити кар'єру".
Відомий боксерський експерт Майк Коппінджер нещодавно висловив думку, що Василь Ломаченко може прийняти рішення про завершення своєї кар'єри. Чемпіон у бесіді з журналістом та ведучим ICTV Андрієм Ковальським спробував розглянути, чи настав час для Василя піти з рингу, які помилки він допускав під час своєї боксерської кар'єри та які перспективи відкриваються перед Ломаченком у майбутньому.
- Пане Андрію, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?
На мою думку, все визначається його фізичним і психологічним станом. У лютому Василю виповниться вже 37 років. Цього року він провів лише один бій, а до цього була річна перерва після серйозної поразки від Девіна Гейні. Хоча він і має чемпіонський пояс, здобутий в Австралії, а не в США, я вважаю, що він все ще прагне стати абсолютним чемпіоном саме в Америці. Ломаченко амбітний і самовпевнений, тому, на мій погляд, він ще не готовий "завершити кар'єру". Крім того, його підтримує потужний американський промоутер, що відкриває нові можливості для майбутніх чемпіонських боїв.
Чи увійде Ломаченко до Зали слави боксу, де вже є Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли це може статися?
Без жодних сумнівів, він обов'язково з'явиться. Якщо розглядати виключно його спортивні здобутки, то Василь є винятковим боксером. Він досяг вражаючих висот як у аматорському, так і в професійному боксі. Безперечно, він залишить по собі легендарний слід, але важливо, щоб його кар'єра завершилася з честю. Його останні поєдинки повинні бути яскравими, незалежно від їхньої кількості.
Якщо розглянути кар'єру Василя, в якому з напрямків він виявив більше успіху: в аматорському боксі чи на професійному рингу?
Це дві абсолютно різні кар'єри, кожна з унікальною аудиторією. Як аматор, він був справжньою зіркою: здобув дві золоті медалі на Олімпійських іграх, кубок Вела Баркера, а також титули чемпіона світу і Європи. Проте досягнення в аматорському спорті швидко забуваються, тоді як всі його успіхи та невдачі на професійному ринзі залишаться в пам'яті надовго. Отже, на мою думку, він має вражаючу кар'єру серед аматорів, але його найбільше пам'ятатимуть за досягнення в професійному боксі.
- Те, що Ломаченко лишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?
Я не вважаю це помилкою. Ломаченко залишився на Олімпіаді в Лондоні, оскільки мав повну впевненість у своїх можливостях, так само, як і його батько, який виконував роль тренера. Якби він вирішив перейти в професійний бокс одразу після Пекіна-2008, ймовірно, не витримав би тиску. Натомість, наші найкращі боксери, такі як Шелестюк, Усик, Гвоздик і Берінчик, почали свою кар'єру в професійному боксі майже в один час, і вони підтримували один одного. Ця командна підтримка була надзвичайно важливою, адже без неї він міг би не впоратися з труднощами на старті.
Чи варто було Ломаченку змінювати свого батька на посаді тренера після переходу в професійний бокс? Ми всі пам'ятаємо його другий поєдинок на профі-арені, де на кону стояв чемпіонський титул, і як Василь зазнав поразки. Виникли сумніви в досвіді Анатолія Ломаченка як тренера, адже він лише починав свій шлях у світі професійного боксу.
Ні, я не вважаю, що це було необхідно. Посилити команду професійним тренером – це одне, але замінити батька – зовсім інше. Між ними існує особливий зв'язок, подібний до того, що є в Усика, який неодноразово підкреслював цю важливість. Анатолій Ломаченко – це не лише батько, а й тренер, якого ця видатна група бійців щиро шанує. Промоутерська компанія TopRank також мала б врахувати можливі ризики і вжити заходів для їх зменшення. Тому присутність батька абсолютно не була помилковим рішенням.
Яка доля чекає на Ломаченка в Україні? Чи залишиться він на узбіччі, з "православ'ям в голові", чи його світогляд зміниться на більш усвідомлений, як у Олександра Усика після початку повномасштабного конфлікту?
Усе залежить від самого Василя. Українці готові прощати навіть серйозні помилки, але важливо зменшити зверхність і егоїзм, пам'ятаючи, що ти – не лише Лома, а й символ для багатьох. На початку війни Василь проявив неймовірну сміливість, вступивши до ТРО, що викликало глибоку повагу серед українців. Щодо релігії, то це особиста справа кожного. Проте, коли мова йде про церкву, яка підтримує агресора і благословляє окупантів на вбивства українців, це вже виходить за межі релігійних переконань.
Максим Розенко, володар титулу чемпіона.
